FeedDinner 2018
Уривок інтерв'ю Миколи Присяжнюка "Главком" (glavcom.ua) щодоринку зерна:

Через посуху в Україні, Росії, Казахстані показники збору врожаю зернових стрімко падають порівняно з минулим роком. Відповідно, і ціни зростають, як «на дріжджах». Спрогнозуйте, яким буде врожай.

Якщо брати за групами, то зернових ми сьогодні очікуємо близько 46 млн т. Це, звичайно, набагато нижче, ніж у минулому році, коли у нас було рекордних 56,7 млн т., але цього року матимемо третій результат по обсягах виробництва зернових за всі роки незалежності. Внутрішнє споживання у нас – 28 млн т. Продовольчої пшениці ми споживаємо 6 млн т. А виробили ми її - 15 млн т., з них 85% - продовольчої. До того ж у нас рекордний обсяг перехідних запасів – 11 млн т.

Зрозуміло, що нам вистачить. Але от експерти кажуть, що ці 46 мільйонів тонн – дуже завищена цифра...

Я прихильник того, щоб показник був краще занижений, аніж завищений. Ми пам’ятаємо той випадок, коли Хрущов дав добро на експорт зернових, а валовий результат зернових, насправді, був завищений. І реальне зерно продали, а приписки залишили в засіках, і нічого не лишилось. Тому тут у нас чітке завдання: в жодному разі не завищувати обсяг валового виробництва. Чому? А який сенс? Який сенс, наприклад, фермеру сьогодні підвищувати цифру? Від цього ж грошей йому не додасться, орден не дадуть, соціалістичного ж змагання нема. Який сенс голові адміністрації стимулювати до завищення? Теж жодного…

Чому ж? Губернатори у нас люблять похвалитися тим, що область отримала черговий мільйон тонн!

Я вам наведу приклад Кіровоградської області. Кіровоградська область не добрала до мільйона 45 тис. т. Якби таке було бажання, губернатор знайшов би, як «дописати», але ж не зробив. Немає такої потреби.

Інша річ, що дуже важко обраховується група сільськогосподарської продукції, яка виробляється в приватному секторі. Велика частина сільськогосподарської землі знаходиться у одноосібників, які в тому числі виробляють і зернові. Тут можлива похибка, але вона з року в рік існує вже двадцять років. Ми дуже обережно ставимося до показників валового виробництва з однієї причини – ми повинні зберегти зовнішні ринки, але не зробити так, щоб наші засіки залишились пустими.

Тобто 46 мільйонів тонн, вважаєте, - реальна цифра?

46 млн т. – це реальна цифра. Але ще багато залежить від того, яка далі погода буде. Та навіть якщо ця цифра й буде зменшена то лише до 45 млн, приписок не буде.

Давайте згадаємо минулий рік. На початку жнив, в кінці травня Міністерство сільського господарства США давало прогноз у 46 млн т. Ми очікували 47 млн т. І потім, по ходу жнив, аж до грудня практично всі змінювали валовий показник виробництва в бік збільшення. І дійшли до 56 млн т. Така специфіка сільгоспвиробництва: сьогодні навіть новітні технології не завжди спроможні дати точний проноз, бо є аномальні впливи природи.

Влада дуже полюбляє хизуватися минулорічним рекордом у 56,7 млн т. А чи відчули якусь користь від нього пересічні виробники?

Я боявся, щоб не відбулось так, як у попередні роки. Як тільки розпочинаються жнива, ціна на зернові «просідає» удвічі. Минулого року, маючи такий рекордний вал, нам вдалося за рахунок Аграрного фонду уникнути такого «просідання».

Скільки в минулому році у підсумку держава «зняла» з ринку зерна?

2 млн т. Тут, насамперед, річ у тому, що ми правильно і своєчасно подали сигнал. Сільгоспвиробник призупинився, щоб притримати зерно, не реалізовувати його з-під комбайна. Також цей сигнал примусив зернотрейдерів вже за цією ціною й пропонувати закупівлю.

Але, якщо ми говоримо про ринкові відносини, постійно подавати сигнали – це не метод. Наші цілі й завдання – присутність біржі, яка б за допомогою механізму ф’ючерсних контактів давала б сигнали. В цьому році вперше на Чиказькій товарній біржі за ф’ючерсними контрактами торгувалось причорноморська пшениця. Наступний крок – відкрити біржовий майданчик на території нашої країни для причорноморського зерна. Ми вже маємо попередню домовленість з Чиказькою біржею та біржею Euronext.

Коли реально цей план стосовно біржі може втілитись в життя?

В цьому році ми вже зробили крок – наша пшениця торгується на біржі. Це, нагадаю, вперше в історії. Наступний крок. Сподіваюся, що у першому півріччі 2013 кроку біржовий майданчик буде створено тут, щоб новий урожай вже торгувався з нього.

Запровадження торгів на біржі дає змогу вводити нові механізми. Так, ми прийняли закон про аграрне страхування. Це дає можливість уникнути ризиків. Зараз приймаємо закон про складські розписки, що дасть можливість зернотрейдеру фінансувати майбутній урожай. У нас же постійно виникає дефіцит обігових коштів при проведенні посівних та при збиранні врожаю. Також ми плануємо ввести механізм кредитування під заставу зерна (як це існує на розвинутих ринках). Для цього потрібні орієнтири вартості зерна, які якраз встановлюються через біржові торги.

Де саме має бути створений цей майданчик?

В Києві. У нас якраз іде змагання із нашими сусідами. Не буду казати, з якої сторони. Але ми поки що на два кроки попереду. І думаю, ми переможемо.

Деякі експерти вважають, що вихід на біржу на іншому континенті – помилка. А країна, яка займає третє-четверте місце за експортом зернових у світі, має сама формувати біржовий ринок і бути однією з законодавців цінової політики.

Звичайно, торгувати з Близьким Сходом на Чиказькій біржі мало сенсу. Тут, в Україні, треба торгувати. Невипадково точаться розмови про причорноморську зернову біржу. Адже логістика у нас своєрідна, порівняно, наприклад, із Сполученими Штатами Америки, Австралією, Аргентиною чи Бразилією. Ми розташовані поруч із основними споживачами фуражного зерна.

Теоретично ми самостійно можемо піти у створення зернової біржі – національної або комерційної. Спроби вже були, проте без потрібного результату. Також при нинішній глобалізації ми чітко розуміємо, що самостійно, «домашніми» компаніями ми тут не зіграємо. На Чиказькій біржі, яка планує зайти із своїм майданчиком до нас, буде торгуватись все причорноморське зерно. Чиказька біржа веде за собою страховий фонд на $10 млрд.

Цього року ніяких обмежень стосовно експорту зерна не плануєте вводити?

Ні. Сьогодні в Аграрному фонді ми маємо 2 млн т. продовольчої пшениці. З минулого року у нас залишився 1,2 млн. т, і 800 тис. т ми за форвардом придбали зерна нового врожаю. Прошу звернути увагу: ми проплатили за них сільгоспвиробникам у квітні – щоб вони могли провести весняно-польові роботи. А внутрішнє споживання продовольчого зерна у нас становить 6 млн т. Це по-перше. По-друге, хлібопекарні сьогодні мають певний фінансовий запас, і теж є або виробниками зернових, або заздалегідь купують зерно, фінансують вирощування зернових. По-третє, регіони (особливо ті, що мають хороший урожай) сформували регіональні резерви. Плюс перехідні запаси в Україні становлять близько 11 млн т. Мінімум, який ми можемо експортувати, - це 5 млн т. продовольчої та фуражної пшениці.

Відповідно до динаміки експорту за попередні 5 років понад 5 млн т. пшениці ми ніколи не експортували. Це було без обмежень. Тобто сьогодні робити будь-які кроки для того, щоб обмежити експорт, немає сенсу, особливо по кукурудзі. Навпаки, ми маємо стимулювати її експорт. Перед Міністерством економіки та торгівлі стоїть питання все-таки повернутись до того, щоб компенсувати повернення ПДВ для експортерів зерна.

Які реальні кроки здійснюєте в цьому напрямку?

Ми переконуємо, що такий крок дасть можливість збільшити обсяг виробництва зернових і залучення коштів. Поки що складно. Ми не розуміємо, чому є тільки одна група продукції, яка іде на експорт, - зернові, по якій не компенсується ПДВ.

Скасування повернення ПДВ експортерам зерна сталось після введення нового Податкового кодексу. Чому влада тоді вирішила саме так?

На це у Кабінету Міністрів, у Мінфіну реально були підстави. Коли Податкова і Міністерство фінансів взяли реальний експорт, взяли собівартість, по ланцюгу виникнення ПДВ то вийшло, що посередники шляхом прокруток і певних махінацій накручували ПДВ, який був надлишковим. Податкова дивиться: якщо експортували десять мільйонів, повинні компенсувати ПДВ стільки-то, а його ж вийшло набагато більше. Але треба було піти іншим шляхом. Треба було просто ліквідувати усі законодавчі прогалини, щоб не виникало отаких зловживань. Але був, на жаль, зроблений більш простий крок. Та ми будемо переконувати, що потрібні зміни
FeedDinner 2018